Казламордая сволочь, когда трезвая, может иногда и спеть по человечески) Подробнее читайте тут
Мокшень крайне. Мокшанська національна пісня. Мокшанською мовою. Мокшанська мова - одна з фіно-волзьких мов фіно-угорської сім’ї. Поширена на історичних землях Мокшень Мастор (Мокшанії): західні райони Республіки Мордовія та вся Пензенська область, у 19 ст. - Тамбовська область, ще раніше на Вороніжччині і Білгородщині. Головні убори мокшанок майже ідентичні головним уборам українок Слобожанщини, Полтавщини. Є чимало інших україно - мокшанських паралелей. Мокшанські війська царя Пуреша брали Київ, перейшли Карпати і спустошили Польщу у 12 столітті. Були союзниками гунів і буртасів (волзькі сармати і алани). Можливо мокшани і є мокшаномовні буртаси (сармати). Принаймні Буртас (сарматська столиця на Волзі) знаходився на теренах Мокшанії. По суті, мокшани - не мордвини, мордвинами називали лише ерзян. Ерзянська (мордвинська) і мокшанські мови - цілком різні і між собою не зрозумілі.
О двух типах мордвы-мокши, свидетельствуют и антропологические исследования, проведенные К.Ю.Марком. Темный грациальный, узколицый, европеоидный тип мордвы-мокши, - преобладает на юго-западе Мордовии. Субуральский тип,- мордвы мокши доминирует на северо-западе Мордовии.«По своему антропологическому облику древние финно - угры принадлежали к уральской расе. Тобто, очевидно що приукраїнські, південно західні мокшани не є угро-фінами.