ІННА ТРУФАНОВА. “Нерозумне моє кохання“.

НЕРОЗУМНЕ МОЄ КОХАННЯ вірш: Людмила КЛЬОНОВА музика: Інна ТРУФАНОВА Несподiвана і безталанна, До вiкна пригорнулась осiнь… Нi, не хочу я, сестро, рано! Тiлько чом же ти на порозi? Ще в очах моїх весни квiтнуть, I дарують шовкові мрiї, Ще у серцi – свiтанки лiтнi Та шаленi мої надії … Не лякай мене, скруто-згубо, Подаруй менi сподiвання, Що роздiлять далекi губи Нерозумне моє кохання… I лягає в твої долонi Золотавим осiннiм листям, Наче дума гiрка у скронях, Мов молитва моя Пречистiй.. Вiдчайдушне моє кохання - Не роздiлене i понинi… Де ж ти, доле моя жадана, Заблукала у вечiр синiй? Та невже ж не буває щастя - Хоч з хвилинку на бiлiм свiті? Та невже ж i менi не вдасться Душу радiстю обiгрiти? Не лякай мене, скруто-згубо, Подаруй менi сподiвання, Що роздiлять далекi губи Нерозумне моє кохання…