Батьківська хата. (З субтитрами)

Виконавці: Олексій і Руслан Денисюк, Павло Бузян Слова:Ігор Попович Аранжування і зведення:Олександр Кузьмич Відеозйомка і монтаж: Андрій Дмитрук Студія “Deka Premier“ Фотограф та консультант по костюмах : Тома Капітан-Дмитрук Актори: Павло і Оксана Березіни, Петро і Галина Денисюки, Богдан і Самір Денисюки, Максим Бузян Пригадується часто рідна хата: зима, все білим снігом замело... Ота, що збудувалі руки тата, крізь час мене притягує в село. І хоч вона на вигляд небагата, чимало є і кращих у селі. Ота, що збудували рукі тата, для мене найдорожча по ці дні. Батьківська хата - затишна оселя, тато і мама там живут удвох, Батьківська хата і сумна, й весела. Хай береже тебе Всевишній Бог! Батьківська хата двері відчиняє, хоч шлях життєвий в край чужий проліг. Батьківська хата вже давно чекає, щоб я переступив її поріг. Татусь туди вкладав своє здоров’я, не завжди бачив поміч від людей. Руками в мозолях, він і з любов’ю, як міг звивав гніздечко для дітей. А тільки-но траплялася нагода, читав з сім’єю Біблію Святу. В погоді дні, а чи то у негоду, творив молитву щиру і просту. В цій хаті мене мати сповивала, співала колискову в пізній час. Дітей всіх ніжно спати повкладала, сама ж ішла й молилася за нас. Просила в Бога на колінах з татом благословення для усіх дітей. І наповнялась благодаттю хата, текла сльоза із батьківських очей. Під натиском років уже схилилась, щілини стало видно де-не-де.. Погляну і з очей сльоза скотилась, та сум притулок в серці не знайде. Для того, хто в Спасителя повірив, оселя є нетлінна в небесах. і в душу, не пускаючи зневіри, з Христом до неба звершую свій шлях.