“Смужка нескошених диких квітів“ - це радянський художній драматичний фільм,
знятий 1979 року на київській кіностудії імені Олександра Довжена.
Базується на основі повісті Олеся Гончара “Бригантина“.
У кінострічці розповідається про тяжку долю молодого хлопця Порфира. Драма цього молодика -
це приклад долі багатьох дітей, залишених батьками, покалічених життям та обставинами.
Долі тих дітей, яких називають важкими підлітками та ізолюють від суспільства в інтернати,
щоб перевиховувати їх. Та тільки бунтарську душу, як птицю, яка рветься на волю,
не заключиш в клітку-інтернат...
Діти, справді, з важким характером, тому що ображені, недовірливі, і дуже налякані.
До таких людей важко знайти правильний підхід. Може, він буде знайдений з допомогою
доброго слова, гарної справи, чесного відношення і довірчивої розмови.
Ось і бунтівна душа Порфира рветься за решітки та забори спецшколи. Два рази хлопець
втікав, і обидва рази його повертали в інтернат. У Порфира бушують емоції. Він ображений
і самотній. Його помістили