ТИСЯЧІ ПАВУКІВ ГИНУТЬ, БО...

Elena Burmak 🔸ВИБАЧ, ДІМА... #усмішка #ОнучкаОстапаВишні Раніше я думала, що волосся на руках існує лише у гарячих азербайджанців, які продають гвоздики. Та я отримала кімнату там де краса: озеро, ліс, п р и р о д а. Це старий будинок, який пережив землетруси декількох століть. Павуки теж обрали собі по кімнаті. Це їх дім. Так і живемо: я, павуки і моя Арахнофобія) Сьогодні день прибирання павуків зі стін. Я налаштовуюся, гортаю ТікТок, аби з чогось посміятися і перестати бачити, як мої руки прикрашає білявий начос. Волосся дибки. Брррр... Чи то я з дитинства сива? Чи то у минулому житті загинула у автомобільній аварії, (після якої вперше намалювали дорожний знак “Обережно, олені“), аби нині мати захисне світне покриття, для відбиття фар під час прогулянок перед сном? Не суть. Я увімкнула Perfect від Eda Sheerana, повільно, із заплющеними очима інвестувала в себе шоколадну цукерку до кави, - контрольний в амигдалу скроневої lobus temporalis. Все! Я майже смілива, рішуча і готова очистити дім! ❗Бо! Зранку я мало не зомліла, коли побачила в душовій кімнаті величезного восьмилапого прямо на підлозі. Він був настільки великий, що я миттєво уявила собі розкидані ноги, органи, кровіщу по всій кімнаті, якби я ненароком... - А якби я на тебе наступила?! - задала я питання прямо в 12 дрібних очей. І на секунду відвела погляд, побачивши у дзеркалі покусане обличчя. Мала б подумати, що то комарі. Але поруч ніхто не літав, зате стояла гігантська особа, яку я не могла ігнорувати. Вона на раз-два вмикала моє потужне наочно-образне мислення, як у шестилітки! Я відкрила вікно і суворо сказала: - Вільний! Павук протанцював чималеньке коло вальсу. - В тебе СДВГ? Вихід там! - неетично промовила я. Та павук протанцював ще одне маленьке коло. - Щось із лапою? - запитала я і вимкнула Eda Sheerana. Павук швидко пішов прямо на мене. Мовляв, я можу ходити прямо, глянь. Я чомусь не зраділа, хоча мала б. Хвилювався павук, хвилювалося волосся на кисті моїх рук, - я несла чотири пари ходильних ніг до вікна на промо журналі магазину “Меркатор“. Павук швидко пробігав по цінам та назвам товарів. Гепарди в Африці вивчали мою швидкість руху до вікна по слизькому кафелю, аби спробувати побити новий рекорд бігу. *** Раз на тиждень я беру в руки пилосос, аби то все прибрати. Іноді прошу студента Діму почистити пилосос, - витягти житлові масиви павуків не хватає сміливості. Діма думає, що я просто делегую обов’язки. Я не наважуюся йому сказати, що в чорному ящику. Вибач, Діма. 🖍️ А чого боїтесь чи уникаєте ви?)