Добридень, друзі! Вже якось і не пам’ятаю того дня, коли з такою увагою слухала незнайому мені людину, та й де, на 5-му

Добридень, друзі! Вже якось і не пам’ятаю того дня, коли з такою увагою слухала незнайому мені людину, та й де, на “5-му“. Дуже розумно каже чоловік про владу та церкву, та про самого Зеленського. І хоч як його намагається перебити своїми речами журналістка, чоловік чітко проводить свою лінію, до якої я охоче пристаю. Тези: — Віруючі не пускають комісію до Лаври, бо не довіряють їй. А чому? Бо не довіряють владі, тому що вона приймає незаконні рішення. — Війна, треба єднати народ, а влада його розколює “ в тилу, в центрі, в столиці“. — Держава зазіхає на майно церкви , яке їй ніколи не належало. “Якщо держава хоче сказати, що вони рейдери і мародери... Вони користуються військовим станом, щоб забрати у чернечої громади, яка тисячу років цей храм утримує і годує... “, — каже чоловік. Він наполягає, що Лавра, це власність церкви і народу, бо церква відділена від держави. А ні пенсію, а ні зарплатню держава священникам не платить. То виходить, за словами віруючого, що нічого не давши за віка церкві, держава хоче приватизувати церкву... “Єврейська національність не дає права думати пану президенту, що він може створити церкву. Для того треба померти на Хресті, та на третій день воскреснути. Ні Порошенко, ні Зеленський цього зробити нездужають.“ Основне почула, до чого й сама схиляюся душею. “Чому я маю міняти віру на забаганку якогось політичного режиму?“ ️За давніх часів князь Ізяслав подарував гору, на якій стоїть лавра, Антонію Печерському. Де той Зеленський тоді був? Далі мова йде про те, як доглядають монахи за спорудами, і як обвалюється усе, до чого прикладає рук держава. Я тільки но сьогодні второпала чому українські ЗМІ почали розганяти тему про занепад лаври. Бо їх пиками у багнюку ткнули... Хто б мені раніше сказав, що я так буду перейматися церковною темою, не повірила б, а сьогодні я за віру нашу душею і сердцем стою. Бо відчуваю, не буде з того добра, що коїться навколо нашої церкви, а польська, чи яка там ще — чужі вони нам. Ото такі мої думки сьогодні. Источник: Воліємо жити UA