“Я краще б підірвав себе на гранаті, але в полон не здався“, – інтерв’ю з партизаном-коригувальником

00:00 – Вступ 00:37 – Батьківщина. Количівка 01:30 – Доброволець-волонтер 02:10 – Плани на 24 лютого 02:56 – Прихисток у гаражі 04:58 – Про розмінування місцевості 05:42 – Будинок бойового товариша 07:14 – Ягідне. Колишній питомник 09:34 – Скоректував вогонь сюди 09:57 – Армія, яка знала, куди йшла 11:02 – При -10 до чотирьох днів у лісі 11:41 – Фольгова ковдра від сина 12:34 – На випадок полону 13:00 – Я дуже боявся полону 14:00 – Одним пострілом накрили всі російські РСЗВ 14:49 – «Лісовий мешканець» 15:50 – Прийшов у себе тільки 24 квітня, на Пасху 17:00 – «Я ніколи не думав, що стану партизаном 17:12 – Іванівка. Хутір 18:11 – Залишки, які залишили росіяни 19:06 – Секрети орків 20:27 – «Буряти їх риють, як бульдозери» 23:40 – Ненависть, зневага У внутрішніх кишенях носив гранати, на випадок полону, у лісі проводив по чотири доби, сидячи в засідці, і корегував вогонь артилеристів на склади з російською технікою. Зараз він себе назив