Плід Духа: МИР

Микола Романюк: Пам’ятаю, як в дитинстві батько зрізав гілки непримітної шипшини, щоб на їх місце привити гарні троянди. Або гілки не зовсім вдалої червоної яблуні, щоб привити паростки смаковитої білої. Або пам’ятаю, як замість груші пізнього сорту раптом з’являвся ранній. Це чудо привитості — як із дикого проростають аболютно нові плоди — мене вражає дотепер...