Ніна Гнатюк. «Дуби» (1972). Читає Ярослав Годований

#Языком_поэзии_и_песни #Ніна_Гнатюк #Годований #Украинская_поэзия #Ярослав_Годованый #Нина_Гнатюк #Гнатюк #Українська_поезія #Украинская_советская_поэзия #Українська_радянська_поезія #Вірші_про_природу #Мовою_поезії_та_пісні #Стихи_о_природе #Пейзажная_лирика #Ярослав_Годований #Философская_лирика #Стихи_1970_годов #Вірші_1970_років #В_помощь_учителю #Школьная_программа #В_помощь_школьнику #Уроки_литературы Нина Ефимовна Гнатюк (укр. Ніна Юхимівна Гнатюк) (род. 18 марта 1947) — украинский поэт. В 1971 году вступила в Союз писателей Украинской ССР. Стихотворение «Дуби» предположительно датируется 1972 годом, по времени выхода сборника «Прощання з березнем», где оно было напечатано. Публикуется по этому сборнику. ДУБИ Вони ступають гордо по землі, Обпалені їдким і чорним громом, Стають столом, папером, світлим громом, Столітні, гордовиті, немалі. Вони ростуть тужаво й буйногрозо, З сміливості, з боління і доби. Несуть до сонця посивілий мозок