Із-за гори та ще й з-за лиману

Останні три тижні ми живемо в селі, де порівняно безпечно. Наші розклади дня збилися від обстрілів і тікання у підвал в перші дні російського нападу. За містом якось одразу прив’язуєшся до світлового дня - це стається природньо, а в нашому випадку і через те, що ми тут вправляємося у світломаскуванні, ввечері світимо свічками, бо поблизу аеродром. І ми не хочемо ненароком допомогти ворогам орієнтуватися по світлу, яке помітне з землі. Тому дні наші короткі. А ввечері приходить багато думок. Ми згадуємо пісні і їх старовинні тексти, і ви не уявляєте, як вони відгукуються своєю актуальністю тепер. У деяких піснях можна геть не змінювати жодні слова - вони як про сьогоднішні дні. Сподіваємося, ще для вас запишемо якусь таку, зможете подивуватися разом із нами. А поки вирішили поділитися першою піснею, яку ми записали тут. У ній йдеться про відсутність паніки і готовність діяти в разі небезпеки: Ой скрикнули славні козаченьки: « - Утікаймо, Нечаю!». А козак Нечай, козак молоденький, тай на це все не впуває. З кумасею Хмельницькою мед-горілку кружляє. І тоді він питає в неї, чи розсідлати коня, чи держати напоготові. А вона відказує, що «Держи коня при усім наряді для всякого случаю!» Оригінальний запис пісні із села Розумівка, Кіровоградської області Запис опублікований у рамках проєкту Діліться своїми піснями із хештегами #традиційнамузика та #співфронт Спів - Катерина Капра, Таня Осінь #традиційнамузика #рись #saveukrainenow #folklore #фольклор #traditionalmusic #folkmusic #natoclosethesky #closeuaskynow #ukraine