Мій Лицарський Хрест. Донецький Аеропорт.

До свята Захисниці всього українського воїнства - Покрова Пресвятої Богородиці та Дня захисника України представляємо... Понад два з половиною роки ллється кров на рідній землі. На землі вільній і свободолюбивій... На землі тих, хто не жадав чужого, а споконвіку мріяв і плекав своє... На землі, яка народжувала Справжніх, сподіваючись на те, що вони не забудуть її голосу та голосу своєї крові... І вони не забули, вписавши свої імена на скрижалі історії Незалежності в Шахтарську і Зеленопіллі, Червоному Лимані і Щасті, в Станиці Луганькій і Гранітному, Карлівці і Широкіному, Мар’їнці і Красногорівці, Дебальцевому і Іловайську, Авдіївці і Маріуполі, а також зробивши окремий запис в усі підручники військової історії світу під назвою “Донецький аеропорт“... Слава Україні! Слава Героям! Слава Справжнім! Використані матеріали взяті із з особистого архіву 5 роти 93 окремої механізованої бригади (оператор - Анатолій Андрійченко), із архіву Сніжани Потапчук, із особистого архіву Валентина Зінчака, а також з мережі Ютуб. “У ролях“: 3й полк спеціального призначення, 93 окрема механізована бригада: 5 рота, 2 мінометна батарея, інженерно-саперний взвод, танковий батальйон, зенітно-артилерійський взвод, а саме: Редут, Турист, Адам, Доцент, Рубіж, Абрикос, Ворон, Шахтар, Гудок, Бокс, Амбал, Паличь, Дєд, Чечен, Дашик, Свірід, Медик, Борода, Броня, Зіна, Граніца, Толямба, Колесо, Риба, Док, Бурса, Полтава, Десант, Кумєц, Рус, Міхалич, Блін та ін. Автор ідеї - Кирило “Доцент“ Недря. Монтаж - Валерій Толіч. Усі права застережено.