MOLODI - живу наполовину

кожний раз, коли згадую про нас, у грудях коїться щось дивне водночас і тінь давніх образ і те, чого не вистачає сильно твоїх слів, твоїх рук на моїх плечах твого погляду з зали, коли на сцені я і тепла, яке завжди було в твоїх очах тепер бачимось у снах я б хотів, щоб часу багато було в нас, а стало занадто пусто в серці моєму без тебе, ніби я живу наполовину я б хотів тебе обійняти я б хотів найкращим для тебе стати бачу твоє серце в сузірʼях сподіваюсь, ми побачимось у мріях ти і я у мріях темні дні і зливи у мені і не допоможуть закриті вікна відстані вже тільки в голові а в кінці шляху лиш тільки відчай і тепер в моєму серці прірва і думки важкі, як каміння просто я сумую так сильно сумую я б хотів, щоб часу багато було в нас, а стало занадто пусто в серці моєму без тебе, ніби я живу наполовину я б хотів тебе обійняти я б хотів найкращим для тебе стати бачу твоє серце в сузірʼях сподіваюсь, ми побачимось у мріях ти і я у мріях у мріях ти і я у мріях
Back to Top