Очеретяний Кіт - Простір

Простір Мій товариш до мене приходить вночі, Він мене не будить, бо має ключі. Він на кухні сідає, а я собі сплю. Він там вірші складає, А я їх не люблю. Та, буває, щось раптом насниться дурне, І встаєш, щоб здійснити невідкладне турне. І до ліжка зворотню долаючи путь, Я спитаю в товариша: “А як тебе звуть?“ І він завжди називає ім’я, Що ніколи не чув від товариша я. Це ім’я кострубате, що ніколи не чув, Я не можу згадати, Бо одразу забув. І я знову лягаю, і