Віють вітри, віють буйні (протяжная песня черноморских казаков (Краснодарский край))

протяжная песня черноморских казаков (Краснодарский край). Исполняет ансамбль на Отчётном концерте РНХ 28 марта 2007 года Віють вітри, ой віють буйні, дуби нахиляють. Сидить козак на мо.., на могилі та й вітра питає. Сидить козак на мо.., на могилі та й вітра пита(є). – Скажи, вітре, ой скажи, буйний, де козацька доля? Де фортуна, де на.., де надія, де козацька воля? Де фортуна, де на.., де надія, де козацька вол(я)? Йому вітер та й отвічає: – Знаю, козак, знаю. Твоя доля коза.., козацькая – в зеленому гаю. Твоя доля коза.., козацькая – в зеленому га(ю). Ой лежить вона ой притоптана сірими волами. Почув козак та й за.., та й заплакав дрібними сльозами. Почув козак та й за.., та й заплакав дрібними сльозам(и). – Спородила та мене мати в зеленому житі, Дала мені гірку, гірку долю, треба з нею жити. Дала мені гірку, гірку долю, треба з нею жит(и). Спородила та мене мати в такую неділю, Дала мені гірку, гірку долю – де ж її я діну? Дала мені гірку, гірку долю – де ж її я дін(у)?