Влад Дарвин, Владимир Дантес и Вадим Олейник - Дженелей

Дуже палко кохала його Одарка Просто неба в смарагдових лісах А ріки з меду і барвінкові тенета Все це раптом розтануло у сльозах Джене-джене-джене-дженелей Забирайся у свій Ел Ей І нехай тебе мучить совість Бо дівчина - то не трофей Джене-джене-джене-дженелей Було стільки п’янких ночей А кохати потрібно серцем Україна не Ю Ес Ей Часом зрідка парубка було видко Казала ненька “А нащо тобі цей пігмей?“ Хутко швидко розпатякали свідки Як іншу дівку генселить отой Дженелей Джене-джене-джене-дженеле