Василь Стус “Жовтий місяць, а ще вище — крик твій“

Жовтий місяць, а ще вище — крик твій, а ще вище — той, хто крізь зорі всі твої молитви пересіяв, мов на решето, він, німуючи, відкрився в тверді, ніжністю спотворив і закляв, і тобі, потворі, спересердя добру мову й розум одібрав. А підвівши добрі дві долоні, а зітерши подуми з лиця, він промовив: радісні комоні випущені з стаєнь правітця, радісну стежу вам прокопитять і заграє обраділий степ… А світання золоте обіддя котиться, округле і пусте. IX. 1967 Музика: Guardians — Paul Sills