Винна лиш я

Ті, хто слідкує за моєю творчістю давно, знає: мені завжди боліли соціальні теми. Дивлячись на сьогодення, мовчати занадто тяжко. Так, вірш не може змінити минуле, але словом можна змінити майбутнє: чого я завжди і прагну, коли пишу Вам. Планета ображена, кров’ю окроплена. Синочки розірвані, як і земля. Ненька забита, розбита і втомлена. Винен не Він, не Вона, а лиш я. Діти народжені - одразу знедолені. Сонце не знає де захід чи схід. Люди зарізані, вбиті і втоплені. Винна лиш я, але точно не Світ. Там,
Back to Top