Василий Симоненко - О Бендэровцах

Стихотворение украинца Василия Симоненко о бандеровцах. Поэт умер в 1963 году, ему было 29 лет! А впечатление от стихотворения такое, словно оно написано сегодня.... Василий Симоненко о бандэровцах “Я вас встречал в те горестные годы, Когда огонь до неба доставал, И почерневший купол небосвода Рёв самолётов вражьих раздирал. Тогда вас люди называли псами, -Ведь вы лизали немцам башмаки, Орали “Хайль“ осипшими басами, Ревели “Ще не вмерла“ от тоски. Где вы прошли - пустыни и руины, Для трупов не хватало больше ям. Плевала кровью “Ненька Украина“ В хозяев ваших, прямо в хари - вам. Вы б пропили ее, забыв о Боге, Вы б выжили и нас с своей земли, Когда бы Украине на подмогу С востока не вернулись “москали“. Теперь вы снова, подвязавши кости, Торгуясь, как потасканная б**дь, Нацистов новых кликаете в гости -Украинские хлеб и сало жрать. Вы будете слоняться по чужбинам, Пока вас чёрт к себе не заберёт. Но знайте — не погибла Украина Фашистам даст отпор и не умрёт!“ Автор этот перевод сделал пятьдесят лет назад: НІ, НЕ ВМЕРЛА УКРАЇНА! Я зустрічався з вами в дні суворі, Коли вогнів червоні язики Сягали від землі під самі зорі, І роздирали небо літаки. Тоді вас люди називали псами, Бо ви лизали німцям постоли, Кричали “хайль!“ охриплими басами, І “Ще не вмерла...“ голосно ревли. Де ви ішли - там пустка і руїна, І трупи не вміщалися до ям- Плювала кров’ю “ненька Україна“ У морди вам і вашим хазяям. Ви пропили б уже її, небогу, Розпродали б і нас по всій землі, Коли б тоді Вкраїні на підмогу Зі Сходу не вернулись “москалі“. Тепер ви знов, позв’язувавши кості, Торгуєте і оптом, і вроздріб, Нових катів запрошуєте в гості На українське сало і на хліб. Ви будете тинятись по чужинах, Аж доки дідько всіх не забере, Бо знайте: ще не вмерла Україна,- I не умре! Эти стихи, написанные много лет назад, подтверждают правоту нашего мнения о сегодняшней ситуации в Украине.
Back to Top