Ніколи не пізно

#особистий_вимір #сімейне Аж раптом я тихо промовила: - Знаєте, а я ніколи в житті не відчувала себе такою захищеною, як тут, одна, в свої 50. Мама смажила кабачки, донечка посміхалася, щось друкувала (паралельно волонтерила), я - малювала мирне небо і лелек над Хмельницьким. Наші щоденні бесіди у мессенджері - ще той круг жіночої сили. Мама розцвіла: - Я рада, що ти відчуваєш себе щасливою, скільки б тобі не випало часу там бути. - Мам, а коли ти вперше відчула себе щасливою? - запитала я. Анічка відірвалася від справ і уважно поглянула на бабусю. Мама замислилася на мить і рішуче відповіла: - Зараз. Коли пережито багато втрат і болю... Коли не треба не під кого підлаштовуватися... Коли Бог милостивий, а навколо мене стільки добра і щирості... ➡️ В 75 життя тільки починається, - сказала мама, якій через пару місяців буде 76. Ми посміхалися. На нас дивилася 27річна Анічка і в її очах здивовано пробігав рядочок: “Оце так поворот?) Я думала, що це я найщасливіша?“ 🙏 Коли старша людина в сім’ї стає щасливою, тоді рід автоматично зцілений. Бо те її щастя, як і можливості, і нові двері відкриваються усім нащадкам! І то одразу відчувають за кілометри і діти, і онуки. Замість тисячі слів! Ніколи не пізно почати жити своє життя, ДЕНЬ, у якому максимально так, як того хоче душа. А в душі Ж, завжди, 😉 ой, як багато планів на нашу втіху і радість людям. #поширюй_істину #напиши 🖍️ Коли відчував/ла себе щасливою? Чи була у того причина? Яка?