Минають дні ... / Виноград Анна / вірш Інелли Огнєвої

Минають дні- зникають люди... Нестерпно гірко на душі... Неначе лезом ріже груди... І теплі спогади усі Шматують серце без упину... Здавалось, буде так завжди... Відкривши душу для людини, Ти не продумуєш ходи На той випадок, як настане Глибока темінь на душі І просто маревом розтануть Міцні обіцянки усі… На жаль, немає жодних ліків, Які полегшили б той біль Такий небачено великий... Багато маємо надій На тих людей, яких впускаєм У власні душі...Водночас, На жаль, так часто забуваєм: Не всі призначені для
Back to Top