Воплi Вiдоплясова світ

Коли упаде тінь на порозі змін, ото буде файно, Тоді настане день, той великий день, світло надзвичайне. Тай завіє дим, залунає дзвін, оніміє тіло. Тоді кому літать, а кому чекать, кому у підпілля. Ясені-сини сині восени стануть вдалі невблаганні. Ягода-біда витече вода, доля твоя недоладна. Прилетить херувим, візьме тебе він у прозорі крила. Зливи і слова, сльози і діла, і тебе нема - то вітер в полі віє. Потім прийдуть бики, кати і менти, гади безнадійні, Ящури-щури, вори-вороги, кольорові комерційні. Будуть понукать, штрикать і смоктать, але ти не бійся, Бо тебе нема, вже тебе нема, ти - не ти, а в небі синьому синиця. Раки і роки, кроки і круки сунуть по нозі, по душі. А чому не ми, а чому не ти, виєм дикі нетямущі. Віко глухаря, сльози омуля, вийди я навчу літати. Будеш ти літать, мов у небі Шатл, будеш ти не ти, а в небі риса. Світ марить. You look around!