ПІСНЯ горить палае техника ворожа

НЕ ЗАБУВАЕМО ПІПИСАТИСЬ ТА ПОШИРИТИ ДЯКУЮ УСІМ УКРАЇНЬЦЯМ ПО ДУХУ ТА ПО КРОВІ мій фейсбук #ДідБабайСтріми#ДідБабай#дзідзьо#горить#україна#ukra Мій перший вірш написаний в окопі, на тій сипкій од вибухів стіні, коли згубило зорі в гороскопі моє дитинство, вбите на війні. Лилась пожежі вулканічна лава. Горіла хата. Ніч здавалась днем. І захлиналась наша переправа через Дніпро – водою і вогнем. Гула земля. Сусідський плакав хлопчик. Хрестилась баба, і кінчався хліб. Двигтів отой вузесенький окопчик, де дві сім’ї тулились кілька діб. О перший біль тих не дитячих вражень, який він слід на серці залиша! Як невимовне віршами не скажеш, чи не німою зробиться душа?! Це вже було ні зайчиком, ні вовком – кривавий світ, обвуглена зоря! – а я писала мало не осколком великі букви, щойно з букваря, – той перший віршик, притулившись скраю, щоб присвітила поночі війна. Який він був, я вже не пам’ятаю. Снаряд упав – осипалась стіна. Підпешіться бутьласка дякую МОЙ СКАЙП wolchenok