Балада “Птаха“

Птаха І не скажеш що важко і не будеш мовчати, Трохи тісно в кімнаті - полетиш до зірок. Будеш в неба питати як розправити крила, Бо співати безсила на землі для людей. П-р. Я задихаюсь без неба І в руках своїх не чую землі. Може комусь так і треба..... Але не мені, але не мені... Ніч прийде непомітно і відкриється клітка, Як обпалена квітка йдеш напитись води. До пів ночі летіти щоби в неба спитати Де ті крила сховати на землі від людей.