“Це не армія. Це дикий зброд“: сліди Бучанських катів | Невигадані історії

“…Ми виїхали колоною з Бучі, а там машини з розстріляними дітьми…“ “…Коли зайшли кадирівці, ми покинули Бучу. У мене донька 18-ти років, ми боялися залишатися…». «…Чоловік вийшов на балкон покурити. Бах і немає. Застрелили…». «…Люди плакали, коли бачили, як півторарічна дитина не може наїстися хліба…“. Історії бучан, які пережили жахи війни. Як місто повертається до життя? Чому бучанський морг досі переповнений тілами? Як французькі спеціалісти допомагають українським ідентифікувати тіла та чому біля церкви Андрія Первозваного лежать тюльпани та нарциси? У “Невигаданих історіях“. Нас вимкнули з телеетеру. Але ми разом з вами продовжуємо лупити рашистів в Ютюбі! Підтримайте журналістів на інформаційній передовій. Разом до Перемоги! Підпишіться і натисніть 🔔, щоб отримувати сповіщення про трансляції та нові відео. Telegram без спаму ➡️ Facebook ➡️ https://www
Back to Top